Байда

жінка що снилась мені

заспані коси твої світанкова імла
заспані очі усміхнені заспані очі
зранку питала у себе могла не могла
щастя людського два рівні кремезні крила
тижбо так любиш малюнки де небо і крила
вчора одне з них це місто надвечір накрило
ти усміхалася надто красиво йому
вечір червоний повільно котився в пітьму
кіт вислизав через двері і там проти ночі
бачив роздягнену жінку у світлім вікні
бачив роздягнену жінку що снилась мені
в дзеркалі ось вона глянь
покажу тобі
хочеш
Байда

иже еси

господи иже еси
защити пожарную и такси
всякий желтый автобус
хоть и убогий на вид
и команду пожарную
и кресты на безвинной крови
все проходит и это тоже пройдет
так учил царь Давид
защити трамвай на рельсах стоящий
из стали и фургон
слишком желтый почтовый
дальнобойщика
которого все достали
защити автомат на улице с газировкой
и солдат защити от осколка
и пули винтовки
глаз прищура меткого и лихого
от дурного всего защити от плохого
и того кто идет из гостей
кто идет еще только в гости
и от злости внутри
защити нас всех
от усталой беззубой злости
Байда

ось я

чомусь зима
чому вона кому
невже мені у натовп на зупинці
невже оцим що разом поодинці
переживають дні як уві сні
як справді відрізнити голосні
від приголосних як їх відрізнити
співати можна вголос голосні
а приголосні схожі на удари
важких речей у закутки планети
із ліхтарем тебе шукають де ти
а ти кричи ось я
ось я
ось
я
Старик

Саші Тарас

на смак впізнаєш кожну яблуню в цьому дворі
і точно впізнаєш цей скрип металевих воріт
і гавкіт собаки і в сутінках змішаний дим
є місце на світі яке називається дім

Саші Тарас
11.01.2020
Старик

циган

Удавав би цигана
і пив коричневий ром
виглядав не вульгарно
і янголів семеро
сірниками в кишенях
світили до ночі на дно
все одно не бувало
не мало б не є
все одно
Байда

обирай маршрути

Весняна глина узбережжя рік
на весняних чекають комарів
повільних і незграбних як і ми
на теплім сонці опісля зими
співає птаха довшає бо днина
на теплім сонці підсихає глина
незграбні ми готуємось відчути
весняних стріл любовної отрути
дороги сохнуть обирай маршрути
Старик

(no subject)

у темних дворах цього міста
ми разом охоче гуляли
подалі від світлих галявин
де вільні дрімають таксисти
де кіт біля двері під'їзду
сідає примружує очі
ми брали лиш тільки охочих
ставали до першого ряду
зимової довгої ночі
нову зустрічали декаду
Байда

і згубиться печаль

на вогкий чорнозем лягли сніги
ворони чорні наче справді голі
Їх щирі постаті на білім білім полі
і купка дітлахів як на футболі
бігом наздоганяє бігуна
за горизонт ховається весна
та горизонт про диво це не знає
і чорнозем під кроком замерзає
дитячих голосів іде луна
а я не з ними ось моя вина
до магазину йду повільним кроком
і рік старий обійметься із роком
Їновим де повз летять автомобілі
ти видихнеш і згубиться печаль
в повітрі білім
Байда

зріз

кохання зріз о що ти там верзеш
як дерево що навпіл перерізав
щоб глянути всередину його
поглянути і раптом відсахнутись

ось кільця вікові рахуй усі
винарні гомін клопіт випадковий
розбитий посуд що на щастя він
мав бути вам збирай його невдахо

маленька птаха плаче її дім
на стовбурі оцім хитався в листі
а ти хіба почуєш її крик
подумаєш як хороше співає