ku-bo (ku_bo) wrote,
ku-bo
ku_bo

прокидайся

Я ось тут
день за обрієм
не почався
хмари тисне до суходолу
як портьєру до підвіконня
у червневу грозу світання
від свободи здичавів вітер
просинайся пішли до ліжка
ти заснула на ганку в кріслі
під співоче зоряне небо
біля річки мілкої
назва
їй дісталася випадково
прокидайся як роблять діти
із заплющеними очима
із розплющеною душею
із долонями наче квіти
та запрілим від спеки чубом
спати час вирушати в ліжко
спати час поки сонце літа
переломлює навпіл обрій
скоро рушимо ним до низу
і пірнемо у довгу зиму
най би випірнути
нам знову
щоб червневі короткі ночі
поки сови на полюванні
поки сірих ворон у лісі
підростає нечемна молодь
поки равлик літнього сонця
на травинку угору лізе
пережити життя коротке
варте всього на світі
щастя
Tags: 2019, вірш, гру, стих
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments