ku-bo (ku_bo) wrote,
ku-bo
ku_bo

Густина цього літа

Доволі дивне тепер відчуття – вже декілька тижнів. Не помічають навіть кондуктори – ідуть повз простягнуту з купюрою руку, коли вже сунеш під носа їм гроші. Відвертаються і рушають. Мене й справді ніби немає в якомусь звичному сенсі. Хороші знайомі проходять у метрі, ковзають поглядом і йдуть собі далі. Щось старе й невловиме розчиняється, витікаючи з мене просто в повітря. Собаки підходять до рук і часто дуже радіють приходу ніби ми добре знайомі. Варево днів гусне поволі просто під ложкою, ніби варення із абрикосів у мідному чані, що схожий на сонце під діодною лампою біля конфорки. Густина цього літа ще поглядом з травня здається мені зависокою. Та хіба все це дивно?

Спробуй встигни усе, коли тобі справді нічого не треба. Спробуй витеши з дерева ніж, що не ріже й не мав би. Спробуй винайди спосіб залишитись цікавим до всього, що стільки років відчував у собі як зайве і непритаманне.
Tags: 2019, ми люди, стих
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments