?

Log in

No account? Create an account

Previous Entry | Next Entry

віснику

Вона одна
віталася з цим будинком
як моя мати і її мати
уміла трималти прямою спину
бувала тиха немов гармата
наведена вірно заряджена вчасно
така що вірного слова чекає
і я говорив нехай утікає
подалі звідси бо знав прекрасно
що тут не знайде ні пари ні дому
а я не надто годжуся в коханці
вона розуміла і йшла собі тихо
дорогою до залізничної станції
довіра найлегше зростає з любові
і дещо важливе найлегше казати
від ока до ока бровою до брові
скрипінням одвірку на виході з хати
що віснику можна що віснику треба
вказати дорогу і зникнути миттю
і швидко по тому як зникне за рогом
як вміють лиш діти
забути

23.05.19.

Latest Month

June 2019
S M T W T F S
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      

Tags

Powered by LiveJournal.com
Designed by yoksel