ku-bo (ku_bo) wrote,
ku-bo
ku_bo

синиця

часто день починався рано
тихий шепіт води з-під крану
очі що у темряві бачать
як дивитись марна задача
можна просто дихати в очі
слухати як там у ній хлюпоче
як вугілля всередині неї
жевріє ще до того як пальці
схопляться з пальцями
і кружальця
їх відбитків залишать шкірі

схожа вправа буває в тирі
звук і світло мішені оберт
півсекунди дають на постріл
все що вихоплене із кобур
піде в дію негайно просто
так і тут коли світла бракне
очі знають що вже безсилі
ти вдивляєшся як собака
у повіки її похилі
у холодні її долоні
у її чорно-білі ребра

на того кого в цьому лоні
світ тобі як човном відправить
Ной новий своїм пароплавом
плив і шлюпку пустив на воду
і сигналом для тебе вроду
залишив як знаки таємні
все це знаючи ми вдаємо
що нічого не зрозуміли
її руки неначе крила
як сузір'я її зап'ястки
все що ми намагались красти
нам дароване від колиски
ніч глядить притаманним блиском
відбиваючись у зіницях

хто з обох вас чия синиця
хто лелека в чиєму небі

н. 2019
Tags: 2019, вірш, стих
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments